Телефон МОЗ «гарячої лінії» 0-800-801-333 |Телефони лікувальних закладів |Телефони реєстратур та виклику лікаря
 
» » До Міжнародного дня боротьби з онкологічними захворюваннями.

До Міжнародного дня боротьби з онкологічними захворюваннями.

До Міжнародного дня боротьби з онкологічними захворюваннями.За результатами досліджень, оприлюдненими Міжнародною агенцією з досліджень раку (International Agency for Research on Cancer IARC), щорічно у всьому світі фіксують 7 млн летальних випадків внаслідок онкологічної патології. Злоякісні новоутворення спричиняють більше 15% усіх смертей і поступаються за цим показником лише серцево-судинним захворюванням. Україна посідає 2-ге місце в Європі за темпами поширення раку. За останні 10 років у нашій країні відзначають невпинну тенденцію до підвищення рівня захворюваності на злоякісні новоутворення із щорічним збільшенням приблизно на 3%. За прогнозом, до 2020 р. кількість пацієнтів, що вперше захворіли на рак, в Україні може зрости до 200 тис. осіб на рік Ризик розвит­ку онкологічних захворювань становить 27,7% у чоловіків та 18,5% у жінок.Дорічна летальність внаслідок онкологічних захворювань, у 2–10 разів перевищує аналогічний показник у розвинених країнах світу В Україні хворі онкологічного профілю становлять 25% інвалідів. Результати світових епідеміологічних досліджень злоякісних новоутворень свідчать про швидкі темпи підвищення захворюваності на рак та поширеності злоякісних новоутворень із різким зростанням смертності у віці старше 60 років. 

У місті Кропивницькому за 2016 рік вперше зареєстровано 1239 випадки злоякісних новоутворень, що складає 590,2 на 100 тис населення. Протягом останніх 5 років існує тенденція до щорічного зростання захворюваності на рак в нашому місті. Зростання захворюваності та високий рівень смертності від раку в Україні в цілому та в місті зокрема, пов’язані в першу чергу з несприятливою екологічною ситуацією, широким розповсюдженням шкідливих звичок (зокрема куріння, зловживання алкоголем), високим відсотком демографічного старіння населення, нераціональним харчуванням (зайвою вагою), малорухливим способом життя, недостатнім рівнем санітарної культури населення з питань профілактики, своєчасного лікування фонових та передракових захворювань та обов’язкового щорічного обстеження з метою раннього виявлення онкологічної патології. Так, по місту Кропивницькому за минулий рік лише під час профогляду виявлено 28,5 випадків раку на ранніх стадіях захворювання, що суттєво покращує прогноз лікування та одужання. В структурі захворюваності на рак по місту Кропивницькому на першому місті захворюваність на рак шкіри (66,5 на 100 тис населення), на другому рак передміхурової залози у чоловіків (86,9 на 100 тис чоловічого населення), рак молочної залози (55,5 на 100 тис) та ендометрію (57,3 на 100 тис жіночого населення), третє місце посідає рак легенів (42,4 на 100 тис населення). За останні роки спостерігається стійка тенденція до зростання захворюваності на рак щитовидної залози. Всі вищеперераховані локалізації раку доступні для виявлення на ранніх стадіях захворювання при умові проходження пацієнтами звичайного щорічного профілактичного огляду та скринінгового обстеження.

Внаслідок здебільшого несвоєчасного звернення хворих за медичною допомогою, за минулий рік 22,7 % випадків злоякісних новоутворень в місті виявлено в занедбаних стадіях захворювання. Експерти визнають, що багато видів раку є виліковними, хоча повністю одужують менше половини (41,4%) пацієнтів зі злоякісними пухлинами, а ще біля 30% потребують періодичного протирецидивного лікування. Доведено прямий зв’язок: чим раніше встановлено діагноз, тим успішнішим є лікування і сприятливішим прогноз. Так, виживання у разі встановлення діагнозу і розпочатого лікування на I клінічній стадії захворювання становить 92%, II — 88%, III — 42%, IV — 13 %. Тому вкрай важливими є інформування та обізнаність населення з питань обґрунтованості профілактичного обстеження в лікувальних закладах, самообстеження шкірних покровів, лімфатичних вузлів та молочних залоз у жінок, проходження цитологічного і мамографічного скринінгу жінками та імунологічного обстеження на простатспецифічний антиген чоловіками. Обстеження на раннє виявлення онкопатології запроваджено у всіх без виключення лікувальних закладах комунальної власності міста: працює широка мережа мамологічних кабінетів, жіночих та чоловічих оглядових кабінетів, в кожному лікувальному закладі наявні діагностична лабораторія, рентгенологічна, ультразвукова, ендоскопічна та інші види діагностичних обстежень. Сімейні лікарі та профільні фахівці володіють методами візуального обстеження пацієнтів на раннє виявлення онкологічних захворювань. 

На жаль, доводиться константувати, що в Україні близько 40% онкологічних хворих помирають протягом 1-го року з моменту встановлення діагнозу у зв’язку з пізньою діагностикою, а середня 5-річна виживаність не перевищує 41%. У розвинених країнах дорічна летальність не перевищує 25–30% . В місті Кропивницькому за 2016 рік зареєстрована смертність від онкологічних захворювань на рівні 208,3 на 100 тис населення, помирають, не проживши року з часу встановлення діагнозу 29,3 % хворих (переважно виявлені у занедбаних стадіях захворювання). За останні 5 років питома вага основних нозологічних форм злоякісних новоутворень у структурі смертності практично не змінилася. У чоловіків основними причинами смерті за локалізацією є злоякісні пухлини легені, шлунка, прямої кишки, передміхурової залози, ободової кишки (загалом 56,0%), у жінок — молочної залози, шлунка, ободової кишки, прямої кишки, яєчника, шийки матки (загалом 57,6%).

З метою зміни негативних тенденцій зростання поширеності онкологічної патології серед населення України в цілому і міста Кропивницького зокрема, проводяться численні заходи, метою яких є покращення організації надання медичної допомоги пацієнтам з онкологічними захворюваннями. Але жодні зусилля медиків не призведуть до бажаного результату без співпраці із пацієнтами, органами виконавчої влади, громадськими організаціями та засобами масової інформації. Головними напрямками такої співпраці мають бути:

  • зниження захворюваності на злоякісні новоутворення деяких локалізацій (рак молочної залози, рак шийки матки, рак передміхурової залози, рак легенів та щитовидної залози);
  • забезпечення доступної безоплатної медичної допомоги онкологічним хворим;
  • удосконалення нормативно-правової бази медичної допомоги онкологічним хворим;
  • розроблення та реалізація комплексу заходів з метою підвищення рівня обізнаності населення міста та формування ставлення до раку як до виліковного захворювання;
  • поліпшення реєстрації випадків зло­якісних новоутворень для характеристики поширеності онкологічних захворювань в містіі;
  • зниження рівня занедбаності злоякісних новоутворень на 7–10%;
  • підвищення рівня ранньої діагностики злоякісних новоутворень І–ІІ клінічної стадії деяких локалізацій (молочна залоза, шийка матки) на 10%;
  • зниження показників смертності від злоякісних новоутворень орієнтовно на 5–10%;
  • забезпечення ефективної адекватної соціальної підтримки хворим онкологічного профілю;
  • зниження рівня дорічної летальності хворих онкологічного профілю орієнтовно на 7%;
  • створення системи симптоматичної допомоги пацієнтам з онкологічною патологією;
  • поліпшення матеріально-технічної бази закладів, що надають медичну та соціальну допомогу хворим.

Результатом багаторічних фундаментальних і прикладних наукових досліджень стала розробка заходів первинної та вторинної профілактики злоякісних новоутворень, які необхідно розвивати і широко використовувати щоденно. Зокрема, первинна профілактика раку полягає у створенні сприятливих умов життя, завдяки яким не реалізуються генетичні ризики виникнення захворювання. Передусім йдеться про відмову від куріння, надмірного вживання алкоголю, боротьбу із зайвою масою тіла та гіподинамією, запобігання інфекційним захворюванням, що передаються статевим шляхом. Перелічені чинники одноголосно визнані вченими всіх країн основними у виникненні онкологічних захворювань. Вторинна профілактика проводиться трьома етапами: профілактичний огляд і своєчасне обстеження, своєчасне лікування передракових станів та раннє лікування раку. Проведення профілактичних оглядів населення з метою раннього виявлення передпухлинних та пухлинних захворювань започатковано ще в 1946 р. і довело свою високу ефективність. На жаль, в сучасних умовах ставлення населення та роботодавців до профілактичних оглядів кардинально змінилося. Комплексні медичні огляди в основному були спрямовані на виявлення: туберкульозу, цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, шкірних, гінекологічних, онкологічних та інших захворювань. На сьогодні профілактичні огляди умовно поділяються на масові та індивідуальні. Індивідуальні профілактичні огляди направлені на виявлення різних захворювань в осіб, які звернулися в лікувально-профілактичний заклад або перебувають на лікуванні в стаціонарах з будь-якого приводу. Масові профілактичні огляди переважно охоплюють організовані контингенти населення і проводяться бригадою лікарів різних спеціальностей. До них належать поперед­ні (при прийомі на роботу) та періодичні медичні огляди населення, задіяного у сфері шкідливого виробництва. До масових профілактичних оглядів належать також комплексні огляди громадян та неорганізованого населення, які проводяться бригадою лікарів різних спеціальностей та спрямовані на виявлення різних захворювань. Перевагами бригадного методу стала можливість забезпечення комплекс­ного огляду великої когорти населення та виявлення у них захворювань, у тому числі онкологічних. Але повне та якісне проведення профілактичного огляду вимагає відповідного матеріально – технічного оснащення: флюорографом, мамографом, ендоскопічною апаратурою, лабораторною цитологічною діагностичною апаратурою, апаратом для ультразвукового дослідження, тощо). В сучасних умовах обґрунтована доцільність запровадження 3-ступеневого поетапного огляду пацієнтів за участю середнього медичного персоналу та лікарів. На 1-му етапі населення оглядає середній медичний персонал або сімейний лікар лікувального закладу, в якому проводиться профілактичний огляд (дільнична поліклініка, амбулаторія сімейного типу). На 2-му етапі відібрану частину осіб, з тією чи іншою соматичною патологією, передраковим станом та підо­зрою на рак, оглядають профільні лікарі-спеціалісти та формують контингент хворих з підозрою на рак. На 3-му етапі сформовану групу осіб з виявленою патологією консультують онкологи обласного онкологічного диспансеру.

Слід зазначити, що профілактика раку зводиться передусім до настороженості пацієнта щодо змін власного здоров’я, при окремих видах раку практикують самообстеження, на якому постійно повинні наголошувати медичні працівники та засоби масової інформації. У такому разі настороженість мають викликати: ущільнення тканин, припухлість, збільшення лімфатичних вузлів, зміни кольору шкірних покривів та їх форми, виділення тощо. Незважаючи на наявність багатьох джерел інформування (телебачення, інтернет), викликає сумніви обізнаність населення міста щодо поширених нині захворювань, більшість з них демонструють цілковиту байдужість щодо власного здоров’я. Так наприклад результати опитування жінок, що захворіли на рак молочної залози засвідчили, що навіть відчуваючи специфічні симптоми (біль, тактильну чутливість, пальпаторне потовщення тощо), жінки не зверталися до спеціаліста через страх перед діагнозом, байдуже ставлення до свого здоров’я, бажання уникнути призначення лікування у зв’язку з боязню гормональної та вартісної терапії . Передовий досвід розвинених країн щодо профілактики раку, крім самообстеження, включає широку пропаганду здорового способу життя, ведення програми скринінгу населення, вдосконалення інструментальних методів дослідження при їхній максимальній доступності на первинному та вторинному рівнях, впровадження нових перс­пективних схем лікування.

В розвинутих країних значну увагу також приділяють питанням поліпшення якості життя хворих онкологічного профілю. Реабілітація пацієнтів після проведеного лікування здійснюється за участю громадських організацій, чиї зусилля спрямовані на відновлення соціальної адаптації хворих, надання їм психологічної допомоги, допомоги у придбанні протезів тощо. Мережа цих громадських організацій динамічно розвивається, хоча працюють вони незалежно від системи охорони здоров’я. Вирішення потребують питання ефективної медико-біологічної та соціальної реабілітації онкологічних хворих, що надасть їм можливість повернутися до нормального життя й праці.

Слід наголосити, що ефективною боротьба зі злоякісними новоутвореннями може стати в результаті комплексного підходу, що включає:

  • ранню активну діагностику захворювань;
  • первинну профілактику та заходи, спрямовані на зниження інтенсивності впливу екзогенних факторів канцерогенезу;
  • високий рівень і якість надання первинної, вторинної медичної та спеціалізованої онкологічної допомоги;
  • усвідомлення відповідальності самих пацієнтів за стан свого здоров’я.

Дієвими засобами запобігання розвит­ку раку є настороженість, відповідальність населення та лікарів щодо ймовірності виникнення захворювання, організація програм масового скринінгу, суворе дотримання стандартів діагностики раку як медичними закладами, медичним персоналом, так і самими пацієнтами.